Гурток "Скелелазіння" працює за авторською програмою, затвердженою методичним кабінетом управління освіти Херсонської міської ради (2018 р.).

Метою та основним змістом роботи є :

- навчити вихованців долати природні та штучні перешкоди, орієнтуватися на місцевості, організовувати бівуак та побут в польових умовах, надавати долікарську допомогу;

- формування всесторонньо розвиненої особистості;

- виховання патріотичних почуттів, поваги до історії та традицій українського народу;

-  залучення дітей та молоді до  систематичних занять спортом та забезпечення їх змістовного дозвілля;

- зміцнення здоров'я, підвищення рівня функціональних можливостей організму;

- залучення гуртківців до участі у спортивних змаганнях різного рангу;

- створення умов для самореалізації гуртківців.

Пріоритетним в роботі гуртка є пропаганда здорового способу життя, формування життєвої самостійності та вольових якостей,  розвиток комунікативних навичок у вихованців.

     Виховна робота гуртка спрямована на виконання Закону України "Про позашкільну освіту". Пріоритетною метою є виховання громадської свідомості, соціальної активності, почуття любові до України та українського народу, повагу до мови та культури свого народу і національних меншин.

Скелелазіння – один з молодих видів спорту в нашій країні, але з кожним роком одержує все більше визнань. Як самостійний вид спорту який вийшов з альпінізму, і довгий час був невід’ємною його частиною. В наш час скелелазіння вийшло на світову арену, і зараз розглядається питання про його перехід в статус «олімпійського виду спорту».

 Заняття скелелазінням спрямовані на удосконалення розумового і фізичного розвитку, зміцнення здоров’я, сприянню розвитку пам’яті і інтелекту, а також таких рис характеру, як цілеспрямованість, наполегливість, мужність, самостійність, ініціатива, рішучість, сміливість, витримка.

 В процесі занять скелелазінням гуртківці удосконалюють спеціальні фізичні якості: швидкість, силу, гнучкість, координацію, витривалість.

 Але, це – складний вид спорту, і він зумовлює не просто заплановані іспити волі та витривалості. Скелелаз знайомиться з цілою системою ситуацій, що змінюються і переможцем виходить тільки той, хто зможе складностям і небезпекам скель і гір протиставити не тільки фізичну силу, але й свій інтелект.

 Скелелазіння розвиває почуття ліктя, взаємодопомоги, і згуртовує групу в єдине ціле. Після кожної спільної перемоги, випробуваного динамізму боротьби на трасі гуртківці готові до роботи і прагнуть до нових перемог.

 Матеріал для самостійного вивчення

Теми дистанційних занять на період військових дій:

 "Історія виникнення козацтва", "Козацькі паланки на території Херсонщини"

 - фізичний комплекс "табата", "Вправи на прес"

- "Тренування скелелазів вдома"

 - он-лайн екскурсія "Херсонщина літературна"

 - "Кардіотренування вдома"

Комплекс вправ на розвиток силових якостей https://youtu.be/YBTkVNsqhlU

 Рекомендовані відеокомплекси в домашніх умовах:

                             для всіх груп м`язів        https://youtu.be/LF1hsGsYYH4 

                            для пресу                       https://youtu.be/vtV5tCTTz7U

                            для ніг та сідниць         https://www.youtube.com/watch?v=wtd6xURXkOc

                            для рук і грудей            https://www.youtube.com/watch?v=8Cjl6aYrovg

Комплекс вправ на витривалість

 Презентація Комплекс вправ ЗФП на розвиток витривалості

Комплекс вправ на розвиток гнучкості

 Презентація Комплекс вправ для розвитку гнучкості 

Рекомендовані відеокомплекси в домашніх умовах   https://www.youtube.com/watch?v=yPJ4tE2yQQ8

Комплекси вправ на розвиток швидкості https://youtu.be/8rUMvojQmSU

 https://www.youtube.com/watch?v=xRzGfxvafzw&feature=share

https://www.youtube.com/watch?v=ytFRQcuOCrc&feature=youtu.be  

Шановні батьки! Дякую Вам за вашу постійну допомогу!

В ці святкові дні  хочу побажати знайти в собі сили радіти кожному посланому дню і життєвим подіям, не втрачати в круговороті побутових проблем внутрішньої енергії і завжди вірити у диво, адже з вас беруть приклад Ваші діти.

Здоровья, любові, взаєморозуміння та благополуччя у Новому році!

 Методична розробка «Екскурсія як форма краєзнавчої роботи в закладі позашкільної освіти»

Обласний ( заочний) конкурс сценаріїв та методичних розробок виховних заходів «Перлина натхнення» серед педагогічних працівників загальноосвітніх, позашкільних та професійно – технічних навчальних закладів

Туристські подорожі та екскурсії є великою школою життя для підростаючого покоління. Крім виховання високих моральних якостей та естетичних почуттів, вони розвивають спостережливість, уяву. Збагачуючи свій розум теорією і практикою пізнання дійсності, діти під час подорожей та екскурсій пізнають життя у всій його різноманітності. Походи та екскурсії є однією з важливих форм розширення та закріплення знань учнів, вони викликають потяг школярів до вивчення рідного краю. Значущість туристсько-краєзнавчої діяльності полягає насамперед у тому, що через неї можна здійснювати один з головних принципів навчання і виховання - принцип єдності теорії і практики, зв'язку навчання з життям. Також туристсько-краєзнавчі походи та екскурсії відіграють важливу роль у формуванні дитячого колективу, виховують в учнів самостійність, сприяють набуття навичок спілкування, підвищують їх відповідальність за доручену справу.

   На сьогодні в Україні триває процес реформування освітньої системи, спрямований на розвиток та набуття особистістю якісних здатностей, приведення вітчизняних критеріїв та стандартів освіти у відповідність до європейських вимог.

   Сучасні світові тенденції в розвитку освіти свідчать про впровадження нової освітянської парадигми, яка на противагу традиційній інформаційно -ілюстративній функції навчання пропагує інноваційно -творчу, орієнтовану не тільки на зміст чи процес, а й на кінцевий результат. Підтвердженням цього є широке впровадження в педагогічну практику розвинутих країн компетентнісного підходу щодо визначення цілей і завдань освітнього процесу та оцінки його результатів. Мова йде про набуття вихованцями ключових компетентностей, які в майбутньому визначатимуть перспективу їхнього подальшого професійного й соціального становлення.

    При навчанні вихованців природничих предметів у закладах позашкільної освіти постає питання розвитку пізнавальної компетентності. Уважається, що ця компетентність є однією з ключових, які формуються й розвиваються в процесі навчання.

    В Україні склалася і успішно діє система дитячо-юнацького туризму і краєзнавства, яка є невід’ємною складовою позашкільної освіти. У процесі пізнання історії рідного краю, витоків національної культури, вивчення свого родоводу, історичних і культурних надбань предків у юних туристів виховується почуття дбайливого ставлення та поваги до історії краю, чуйності, доброти, формується фізично здорова і духовно розвинена особистість.

Невичерпні екскурсійні ресурси багатьох регіонів нашої країни разом з глибинним національним духовним корінням і традиціями українського народу дають підставу стверджувати, що саме екскурсії можуть стати активним і змістовним засобом гармонізації особистості, її духовного зростання в новій демократичній Україні. Вони є джерелом нової інформації, нових вражень і відчуттів.

 Особливої актуальності у системі навчально-виховної роботи в освітніх закладах нині набуває туристсько-краєзнавча діяльність. Вона передбачає дослідження рідного краю у взаємозв'язку із вивченням глобальних і регіональних особливостей довкілля, створює умови для використання краєзнавчого матеріалу в навчально-виховній роботі позашкільного закладу, забезпечує застосування набутих знань, умінь і навичок (як результат безпосереднього розвитку школярів і студентів, забезпечення їхнього життєвого досвіду)[6].

 Екскурсія – це наочний процес пізнання навколишнього світу. Особливість цього процесу полягає в тому, що він пов’язаний зі заздалегідь підібраними об’єктами, які являють собою основу для розкриття теми і вивчаються на місці їх знаходження, бо кожна оглядова чи тематична екскурсія – це ніщо інше як цілеспрямований, заздалегідь запрограмований процес, побудований на поєднанні зорових, слухових та інших вражень .

 Екскурсія спирається на дві форми пізнання: чуттєве і логічне (мислення).

 Під час екскурсії екскурсовод допомагає екскурсантам побачити об’єкти, на основі яких розкривається тема (перше завдання), отримати необхідну інформацію про них (друге завдання), відчути велич, значення історичної події (третє завдання), оволодіти практичними навичками самостійних висновків, спостереження та аналізу екскурсійних об’єктів (четверте та п’яте завдання). Видатний український педагог С.Ф.Русова так визначала завдання екскурсій: “... Екскурсії навчають не тільки дивитися навкруги себе, а й бачити усякі з’явища в усіх деталях, придивлятись до цих з’явищ і розуміти їх зв’язки між собою, і зв’язок їх з тою сферою, в якій вони утворилися”.

 Щодо природи навчальних екскурсій на різних етапах його впровадження й розвитку висловлювалися різні точки зору. Так, одні автори трактують екскурсію як метод навчання, інші — як метод і форму або як форму. На початковій стадії впровадження екскурсій вони практикувались епізодично як продовження звичайних занять за межами навчального приміщення. З розвитком методики екскурсійної роботи відокремлювалися в окремі методи такі прийоми її проведення, як пояснення екскурсовода, демонстрація, спостереження, фіксація вражень, вправи та ін.

 Екскурсія почала усвідомлюватись як метод і форма навчання, а пізніше набула статусу самостійної форми навчальних занять. Це відносно завершена структурна одиниця педагогічного процесу, яка характеризується своїми особливостями. Залежно від змісту і напрямів роботи краєзнавчого гуртка перед учасниками майбутньої подорожі ставиться певна мета. Вона передбачає ознайомлення на місці з районом подорожі, пошуково-дослідницькі роботи, забезпечення фізичного розвитку, спортивного вдосконалення, здорового відпочинку школярів тощо. Важливою умовою будь-якої подорожі є дослідження рідного краю чи іншого району, виконання суспільне корисної роботи.

 Розглядаючи екскурсію як дидактичну категорію, слід насамперед зазначити, що вона суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності учнів. Під час екскурсій здобувачі освіти активно сприймають натуральні об'єкти дійсності — предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування. Основний метод пізнання — цілеспрямоване спостереження під опосередкованим керівництвом учителя живої реальності, аналіз її сутності, яке доповнюють записи вражень, зарисовки, складання схем процесів. Все це потім систематизується, узагальнюється й колективно глибоко і всебічно обговорюється на підсумкових заняттях гуртка. До особливостей екскурсій можна віднести й мінливість учнівського складу. Залежно від типу, змісту й об'єкта екскурсії кількість гуртківців у групі коливається від 10 до 40. Тривалість екскурсійних занять також нестала — від 35 до 90 хвилин. Іноді вона може продовжуватися кілька днів (у випадках виїзду учнів за межі постійного проживання) [5].

 Слід звернути увагу, що місце проведення екскурсії само по собі ще не характеризує її сутності. Тут пріоритетне значення мають об'єкт пізнання, мета занять, методи її реалізації.

 Екскурсійно-туристична робота характеризується комплексом позитивних моментів педагогічного процесу; вона розширює і збагачує кругозір учнів, активізує їхню розумову діяльність, сприяє розвитку в них цінних якостей (колективізму, товариськості, взаємовиручки, поваги один до одного тощо), виховує вольові якості, розвиває інтелект, прищеплює уміння самостійно робити висновки на основі спостережень, розвиває естетичні смаки, залучає дітей до доступних для їх віку форм пошуково-дослідницької роботи, зміцнює міжпредметні зв'язки. [9].

 Всі ці позитивні сторони екскурсійно-краєзнавчої роботи сприяють підвищенню ефективності навчально-виховного процесу.

 Екскурсійно-краєзнавчу діяльність можна розглядати як об'єктивну потребу суспільства, пов'язувати освітній процес із актуальними питаннями соціально-економічного будівництва, культурно-духовного відродження України.

 Екскурсії організовуються з метою формування в учнів уміння спостерігати за навколишнім світом, сприяння розвитку наукового мислення, інтересу до вивченого матеріалу, ознайомлення з культурно-суспільним надбанням нашого народу та людства, національними традиціями.

 В умовах модернізації освітньої галузі Міністерством освіти і науки України визначені нові стратегічні цілі й тенденції оновлення змісту навчання і виховання підростаючого покоління. Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями. Позашкільна освіта є складовою освітнього процесу, яка допомагає формувати свідомість і поведінку особистості, інтерес у підростаючого покоління до різноманітних професій, до історії народної творчості, людей праці.

 Особливе значення в організації і розвитку туристсько-краєзнавчої і екскурсійної діяльності учнів мають принципи педагогіки, які є основоположними вимогами і служать основою при визначенні змісту, організації, методів навчання і виховання.

 Участь в екскурсійній роботі сприяє появі й розвитку пізнавальних інтересів, потребі в постійному підвищенні свого інтелектуального рівня, у безперервному навчанні, що дуже важливо з погляду розв’язання завдань, що стоять перед сучасними навчальними закладами

 Екскурсія має великі виховні й розвиваючі можливості. У ході екскурсій гуртківці ознайомлюються з працею робітників на різних ділянках виробництва, вивчають особливості їх спілкування, дістають уявлення про різні професії. Велику роль відіграють екскурсії в екологічному вихованні учнів, виробленні в них бережливого ставлення до природи, використання природних ресурсів. Екскурсії у музеї, історичні місця, культурні заклади сприяють формуванню рис, властивих патріоту рідної землі. У процесі екскурсійної роботи стимулюються такі важливі якості особистості, як почуття дружби і взаємовиручки, колективізм, взаємодопомога. Екскурсія сприяє розвитку естетичного світосприймання учнів, справляє позитивний вплив на формування вольової сфери особистості. У ході екскурсій школярі виробляють нові вміння фіксувати факти спостережень у вигляді рисунків, фотографій, записів тощо. Участь в екскурсійній роботі сприяє появі й розвитку пізнавальних інтересів, потреби в постійному підвищенні свого інтелектуального рівня. [13].

 При проведенні екскурсії багато уваги приділяється виховному аспекту екскурсії, поєднуючи його з освітнім аспектом. Екскурсійний матеріал використовується таким чином, щоб він розвивав пізнавальні здібності, виховував у високі моральні якості - любов до своєї Батьківщини, повагу до інших народів, колективізм і т. д.

 Кожна з груп тематичних екскурсій має свої завдання. Природознавчі екскурсії виховують дбайливе ставлення до природі, тваринному і рослинному світу. Мистецтвознавчі екскурсії спрямовані на естетичне виховання екскурсантів. Виробничі екскурсії формують любов і повагу до праці. Краєзнавчі екскурсії виховують повагу до народних звичаїв і традицій.

 Позашкільна робота –багатогранна, різнобічна, багатопланова за своєю тематикою. Завдання керівника гуртка полягає у .розвитку творчого мислення вихованців, їх пізнавальної діяльності, прагнення до пошуків та досліджень. Використання екскурсії, як частини освітнього процесу, допоможе вирішити проблему організації вільного часу вихованців, задовольнить різноманітні інтереси, сприяє розвитку особистості.

 Сучасний педагогічний процес вимагає принципової зміни ролі педагога, перетворення його в керівника пізнавальної діяльності дитини, тому результативність педагогічного процесу в позашкільних закладах прямо залежить від умілого використання різноманітних форм позашкільної діяльності, впровадження в практику різноманітних прийомів, форм і засобів педагогічних дій для отримання ефективних результатів.

 Методика проведення екскурсій пов’язана з процесом поширення знань та являє собою сукупність вимог і правил, висунутих до екскурсії, а також суму методичних прийомів підготовки та проведення екскурсій різних видів, різної тематики і для різних груп людей.

 Велике значення для обґрунтування та розвитку екскурсійної методики має психологія, особливо соціальна психологія, що займається вивченням природи відчуттів, сприйнять, уявлень, законів мислення, ролі позитивних і негативних емоцїй у процесі пізнання, психофізичної природи уваги, переконання, особливостей психології колективу (групи), механізму повчання тощо.

 Найбільш глибоко розроблена методика проведення екскурсій. Вона охоплює цілий ряд питань. Це, насамперед, вміти показати об’єкти, розповісти про них і пов’язані з ними події. Методика передбачає вміння правильно скомпонувати екскурсійний матеріал, якнайповніше використати зорові та словесні докази шляху досягнення поставленої мети і найбільш повно розкрити тему екскурсії.

 До початку проведення кожної екскурсії керівнику гуртка слід добре вивчити об'єкт, ознайомитися зі спеціальною літературою за темою екскурсії, правильно спланувати її проведення, ознайомити вихованців із планом її проведення, поставити ряд запитань, відповіді на які діти повинні дізнатися під час огляду У плані проведення екскурсії слід передбачити мету та дидактичні завдання, послідовність огляду екскурсійного об'єкту, завдання для гуртківців (спільні, групові або індивідуальні), використання екскурсійного матеріалу для подальшої роботи тощо. Проведення екскурсій може здійснюватися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо керівником гуртка .

 Обов'язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж гуртківців з техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 01.08.2001 № 563 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 р. за № 969/6160. [2].

 Під час огляду екскурсійних об'єктів учні повинні спостерігати, робити замальовки, записувати необхідні відомості тощо.

 Варто використовувати інноваційний підхід до проведення екскурсій, переосмислюючи цільові орієнтації, а також характер взаємодії педагога і гуртківців під час екскурсій. Метою екскурсії має бути не отримання конкретних знань, а формування у дітей прагнення до саморозвитку.

 В ролі екскурсовода виступає керівник гуртка, відповідаючи на запитання учнів. Та педагог, не повинен поспішати з відповіддю. Цим він спонукає дітей до фіксації цього запитання, до визначення способу, за допомогою якого вони можуть знайти відповідь.

 Саморозвиток дитини.

Я і природа (твір-опис).  Я і люди (фотовиставка).  Я і світ прекрасного (малюнки, стіннівки)

 Я і світ пізнання (моделі, вироби з пластиліну, глини).  Я і фантазія (вироби з природного матеріалу).  Я і мої мрії (власні вірші, твори)

 Разом з тим, керівник гуртка, повинен вчити дітей аналізувати, зпівставляти, робити узагальнення, висновки.

 Особливе значення слід приділити емоційному настрою екскурсії, сприяючи виникненню у дитини почуття власної причетності до результатів своєї діяльності.

 Екскурсії організовуються з метою формування в учнів уміння спостерігати за навколишнім світом, сприяння розвитку наукового мислення, інтересу до вивченого матеріалу, ознайомлення з культурно-суспільним надбанням нашого народу та людства, національними традиціями.

 Екскурсія є результатом двох взаємозалежних процесів - підготовки та проведення. Без якісної підготовки неможливо якісне проведення.

Підготовка нової екскурсії включає три основні стадії:

 1) попередня робота - підбір матеріалів для майбутньої екскурсії, їхнє вивчення (тобто процес нагромадження знань по даній темі, визначення мети й завдань екскурсії). Одночасно із цим відбувається відбір об'єктів, на яких буде побудована екскурсія;

 2) безпосередня розробка самої екскурсії - складання екскурсійного маршруту; вивчення фактичного матеріалу; робота над змістом екскурсії, її основною частиною, що складається з декількох основних питань; написання контрольного тексту; методичне оснащення екскурсії; вибір найбільш ефективних методичних прийомів показу й розповіді; підготовка технологічної карти нової екскурсії; написання екскурсоводами індивідуальних текстів;

 3) висновок - прийом (захист) екскурсії на маршруті; затвердження нової екскурсії керівником .

У найпростішому виді структура всіх екскурсій, незалежно від теми, виду та форми проведення, однакова: вступ, основна частина, висновок.

 Робота над будь-якою новою екскурсією починається із чіткого визначення мети. Мета екскурсії – це те, ради чого показуються пам'ятники історії і культури і інші об'єкти, тому розповідь про екскурсійний об’єкт підпорядкована тій же кінцевій меті. Основними цілями екскурсії є: виховання патріотизму, любові до Батьківщини, поваги до інших народів, естетичне виховання, а також розширення кругозору, одержання додаткових знань у різних галузях науки та культури тощо. Завдання екскурсії - досягти цілей шляхом розкриття її теми.

Вибір теми залежить від цілеспрямованого створення певної тематики екскурсії. Кожна екскурсія повинна мати свою чітко сформульовану тему.

Тема є стрижнем, що поєднує всі об'єкти та підтеми екскурсії в єдине ціле. При створенні екскурсії учасники творчої групи ведуть відбір об'єктів, постійно звіряючи свої матеріали з темою. Однак мало відібрати об'єкт по темі, треба знайти конкретний матеріал, на якому ця тема буде розкрита з найбільшою повнотою й переконливістю.

У ході розробки нової екскурсії складається список книг, брошур, статей, опублікованих у газетах і журналах, які розкривають тему.

Екскурсія — форма туристично-краєзнавчої роботи, перед якою ставиться мета закріпити знання, здобуті на заняттях гуртка. Екскурсії охоплюють вихованців гуртків усіх рівнів, їх проводять як протягом навчального року так і в канікулярний період.

 Будь-яка екскурсія не є самоціллю, а входить в загальну систему освітньої роботи.

 Розвитком екскурсійної форми навчання є експедиції - багатоденні походи з метою вивчення, наприклад, екологічної обстановки, фольклорного матеріалу, збору історичних відомостей тощо.

 Підбиття підсумків екскурсій може здійснюватися залежно від віку школярів у різних формах: бесіди, конференції, диспуту, виставки колекцій, стіннівок, малюнків, альбомів тощо.

Екскурсія до національного природного парку «Олешківські піски»: з досвіду керівника гуртка роботи Чайки Н.В.

 Олешківські піски або Нижньодніпровські піски - унікальний природний об’єкт Херсонщини, що вважається найбільшою пустелею Європи, має не-звичайне походження, цікаву історію розвитку ландшафтів, які вражають своєю первозданністю та різноманіттям.

 Метою екскурсії було: ознайомлення з унікальним об’єктом природі- Олешківськими пісками, її рослинним світом; вивчення туристських можливостей регіону; формувати вміння спостерігати за навколишнім світом; розвивати пізнавальну активність; виховувати бережне ставлення до природи;

 Завдання: ознайомитися з унікальним об’єктом природі- Олешківськими пісками, її рослинним світом; дослідити походження пустелі, скласти маршрут подорожі та пройти цим маршрутом.

 Обладнання та матеріали: блокнот, ручка, олівець, фотоапарат, компас, спортивна карта ділянки с. Раденськ-с. Великі Копані.

 Об’єкти дослідження : національний парк «Олешківські піски».

 Маршрут: Херсон-с. Раденськ-НПП «Олешківські піски»- с. Великі Копані- Херсон

 Методи та прийоми: розповідь, бесіда, робота з картою та компасом, спостереження, спілкування із живою природою.

Хід екскурсії.

 1. Організаційний момент

 2. Ознайомлення з метою, змістом проведення екскурсії.

 3. Визначення місця проведення екскурсії, розробка маршруту .

 4. Визначення об’єкта дослідження .

 5. Визначення форми екскурсії.

 6. Збір матеріалу про об’єкт екскурсії.

 7. Проведення інструктажу з техніки безпеки.

 8. Проведення екскурсії

 9. Підбиття підсумків екскурсії у формі конференції серед гуртківців.

Маршрут екскурсії починався на залізничній станції с.Раденськ, проходив через рукотворні ліси, невеличку ділянку НПП «Олешківські піски» і завершувався на ст. Великі Копані.

 Щоб потрапити до пустелі, їдемо до залізничної станції с. Раденськ. Від станції йдемо близько 3 км на північ, через сосновий ліс, який з усіх сторін стримує розростання пустелі. Його товщина становить 2,5-4 км. Незабаром рослинності стає все менше і менше, і ліс плавно переходить у пустелю.

 Олешківські піски – найбільший піщаний масив у Європі, розташований за 30 км на схід від міста Херсон у Олешківському районі, біля узбережжя Чорного моря. У діаметрі піски мають розмір близько 15 км. Простягаються піски від Нової Каховки до Кінбурнського півострова Власне дніпровські піски займають площу 161 200 га, а з міжаренними землями – 210 000 га. Назва походить від назви міста Олешки [20]. Олешківські піски являють собою першу надзаплавну терасу Дніпра, складаються з 7 арен — Основ'янської, Козачо-Лагерської, Олешківської, Збуріївської, Іванівської, Виноградівської та Кінбурнської, які відокремлені одна від одної вузькими долиноподібними зниженнями. Всі арени мають горбисту поверхню. Коливання висот на незначних відділах досягає 15-20 м. Горби, ували, зниження (саги), орієнтовані в основному у північно-східному напрямі. В міжаренних зниженнях лежать озера, солончаки. Погорбований рельєф Олешківських пісків виник в результаті інтенсивних процесів вітрової переробки піщаних відкладів, залишених річковими потоками.

 На відносно родючих шаруватих пісках та суглинках формувалися складні субори з сосни, берези, дуба та груші, підлісок — з ліщини і бузини. Опис таких лісів належить ще Геродотові, який відвідав цю місцевість 2400 років тому і назвав її Гілеєю, що означало по-грецькому полісся або Олешшя. Виникає питання як на місці цього лісового краю утворилась пустеля? Це питання досі хвилює як науковців, так і пересічних громадян. Масштабні геологічні катаклізми льодовикової епохи; висихання старого русла древнього Дніпра; чи винищення незліченними овечими отарами трав’янистого покриву. Яка б з цих гіпотез не була правдою, та сьогодні на території Херсонщини розкинулися понад 200 га піщаного моря, серед якого можна побачити і луки, і зарості очерету, листяні гаї і навіть озера і болота. Олешківські піски - це один з найбільших компактних масивів прирічкових пісків в центральній Європі, що відрізняється парадоксальним для умов Європейського континенту поєднанням різноманітних ландшафтів: від майже типової піскової пустелі до незвичних для степової зони великих болотяних масивів з рослинністю та тваринним світом північного походження. На території двох піщаних арен створено Національний природний парк «Олешківські піски». [21].

 На території Парку знайдено близько 500 видів рослин, більше 200 видів грибів і лишайників, кілька тисяч видів комах, більше 100видів павуків, близько 300 видів хребетних тварин (в т.ч. - 6 видів земноводних, 9 видів рептилій, 200 видів птахів, 45 видів ссавців, тощо). Тут зустрічається більш як 100 рідкісних та зникаючих видів рослин, грибів, лишайників і тварин, включених до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Світової Червоної книги МСОП та Червоного списку Херсонської області. До рідкісних, зникаючих та ендемічних видів, належать ковила дніпровська та волосиста, жовтозілля дніпровське, береза дніпровська, волошка коротко-голова, сім видів орхідей, зозулинець блощичний, види сфагнових мохів, деякі папороті. Місцями зростає дуб звичайний, який був одним з домінантів листяних лісів геродотової Гілеї: цей вид взятий під охорону на обласному рівні в межах Херсонської області.

 Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно - освітньою, науко-во-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природно - заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання [21].

 Вирішуючи проблему формування краєзнавчих компетенцій здобувачів освіти шкільного віку засобами гурткової роботи, виховання особистості, яка здатна до самоосвіти, саморозвитку, та здатна критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем можна зробити висновки, що найбільш ефективними для цього є інтерактивні методи навчання, а саме екскурсія , як ефективна форма краєзнавчої роботи.

  На мою думку формування краєзнавчих компетенцій у здобувачів освіти середнього шкільного віку є важливим етапом вивчення учнями взаємозв’язків між фізико-географічними об’єктами, природою та суспільством, пізнання рідного краю, вивчення та збереження багатств навколишнього середовища, формування туристсько-спортивних та краєзнавчих знань, умінь і навичок засобами позашкільної освіти.

 Отже, виховна робота з вихованцями гуртків – важливіша та найскладніша із теперішніх завдань.

 Екскурсійний метод роботи в позашкільній освіті займає визначне місце та передбачає дослідження рідного краю у взаємозв'язку із вивченням глобальних і регіональних особливостей довкілля, створює умови для використання краєзнавчого матеріалу в навчально-виховній роботі позашкільного закладу і забезпечує застосування набутих знань, умінь і навичок (як результат безпосереднього розвитку школярів і студентів, забезпечення їхнього життєвого досвіду).